Схеми скаму під час P2P торгівлі
P2P торгівля має успіх завдяки своїй зручності та простоті. Однак зі зростанням цієї популярності зростає і кількість шахраїв (скамерів), які охоче будуть обманювати інших заради особистої вигоди. Вони часто маніпулюють людьми, щоб отримати гроші чи інші цінні ресурси (наприклад, особисті дані). У світі P2P торгівлі шахраї можуть бути особливо небезпечними, оскільки вони використовують довіру та анонімність платформи для обману.
Які ж найбільш поширені схеми скаму?
1. Фальшиві чеки про оплату та/або SMS повідомлення.
Така схема є досить поширеною. Контрагент відзначає, що виконав свою частину угоди та здійснив оплату. Щоб підтвердити «виконання угоди» він навіть надсилає вам чек про оплату, де вказані дата, час та сума переказу (звичайно, фальшиві). При цьому контрагент може наголошувати на тому, що кошти дійдуть пізніше, і ви можете підтвердити свою частину угоди. На додаток, покупець-скамер також може відправити фейкове SMS повідомлення про «зарахування коштів» начебто від вашого банку. Рекомендуємо власноруч перевірити баланс вашої платіжної системи та переконатися у тому, що кошти дійсно були зараховані. В іншому випадку підтверджувати угоду не потрібно. Якщо контрагент тисне на вас та вимагає, щоб ви підтвердили угоду, то звертайтеся у техпідтримку.
2. Оплата угоди поза межами біржі/платформи.
Продавець пропонує продукт або послугу через платформу P2P, але просить вас здійснити оплату через сторонній додаток або вебсайт, стверджуючи, що це зручніше, безпечніше або вигідніше. Після здійснення платежу продавець зникає, а ви залишаєтесь ні з чим. У такому випадку навіть техпідтримка P2P платформи не зможе допомогти у розвʼязанні питання, оскільки «угода» була оплачена за межами сервісу. Будь-які P2P перекази повинні бути здійснені лише через саму платформу P2P.
3. Некоректна сума та/або валюта переказу.
Ця схема розрахована на вашу неуважність. Наприклад, покупець повинен відправити вам 28 100 USD, а натомість ви отримуєте 2 810 USD. Поспіхом ви не помічаєте цього і підтверджуєте оплату. Інша ситуація: ви чекаєте на переказ 1 000 USD, а отримуєте 1 000 UAH. Перевіряйте кожне зарахування не лише на коректність суми, але й на відповідність валюти. І краще зайвий раз перевірити баланс своєї платіжної системи, а потім уже підтверджувати оплату.
4. Запит шахрая на чарджбек (повернення коштів).
Після успішної угоди, шахрай телефонує до банку та скаржиться на те, що його обдурили, і він хоче повернути свої гроші назад. Банк, своєю чергою, телефонує вам, щоб дізнатися чи готові ви повернути кошти. Не потрібно підтверджувати такий переказ, адже ви втратите і криптовалюту, яку ви вже переслати, і гроші, які шахрай намагається собі повернути.
5. Фейкова служба підтримки.
Ви отримуєте повідомлення від служби підтримки, що нібито у вашому акаунті були помічені шахрайські дії, і тому його потрібно терміново перевірити. Задля «проходження перевірки» вам пропонують перейти за посиланням у листі. Робити цього не потрібно, адже, по-перше, служба підтримки не буде писати вам першою, а, по-друге, коли ви перейдете за посиланням, шахраї отримають доступ до вашого акаунту та/або особистих даних.
Як не стати жертвою скаму під час P2P торгівлі?
1. Використовуйте лише надійні P2P платформи, наприклад, Binance P2P. Ця безпечна та надійна платформа пропонує понад 100 способів оплати.
2. Звертайте увагу на рейтинг продавця, відсоток позитивних відгуків та виконаних замовлень тощо.
3. Не надсилайте кошти до тих пір, поки ви не переконаєтесь, що контрагент дійсно виконав свою частину угоди.
4. Не погоджуйтеся на будь-які платіжні операції поза межами P2P платформи.
5. Не переходьте за посиланнями на «перевірені» сервіси контрагента для переказу коштів.
6. Самостійно перевіряйте надходження коштів на вашу платіжну систему (перегляньте баланс вашої картки, гаманця тощо). Чека та SMS повідомлення від контрагента недостатньо.
7. Зберігайте спокій та ігноруйте терміновість з боку контрагента. Навіть якщо переказ дійсно затримується, то краще дочекатися, доки кошти будуть зараховані, аніж підтвердити угоду та все втратити.
